Вийшов з друку другий номер журналу "Волинь християнська". У слові до читача редколегія пропонує актуальні роздуми над сьогоденням Церкви. Зокрема нагадуються слова Ісуса Христа: "Побудую  Я Церкву Свою". І далі пропонується питання: "А для чого Він вирішив побудувати Церкву?" Вибраний Божий народ, Ізраїль, мав звістити про Живого Бога і приготувати людство до приходу Месії – Спасителя всього світу. Однак євреї замкнулися в собі й, не усвідомивши свого покликання, не виконали Божий місіонерський задум. Тому Господь хоче, щоб Церква здійснила його– донесла вістку про спасіння всім народам Землі. Впродовж майже двох тисячоліть Церква Христова переживала і періоди жорстоких гонінь, і державне визнання та піднесення.
В останній період, часи свободи і великих можливостей у житті віруючих, спостерігається задоволення собою. Християни повторюють помилки Ізраїлю – зосереджуються лише на внутрішньому житті, задовольняються великою кількістю програм і зустрічей.

Місіонерство виглядає віддаленим від практичного життя всієї церкви. Проте Ісус закликав кожного йти і проповідувати Євангеліє! Власний комфорт і задоволення перешкоджають багатьом звіщати про Ісуса Христа навіть невіруючим друзям. Як заспокійливий засіб для сумління, віруючі знаходять докази приналежності до членства в церкві, родоводи побожних предків, участь у хорах, значні суми пожертвувань і т. ін.
Чи похваляє такий стан справ Господь Ісус? Як Він реагує на самозаспокоєння Своїх дітей? Ще на світанку розвитку християнства Єрусалимська церква звіщала тільки євреям, вважаючи спільність з іншими народами неприпустимою. Але ж слова Ісуса “і Моїми ви свідками будете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього краю землі” (Дії 1:8) мають виконатися.  І коли учні залишалися тільки в Єрусалимі, Господь допустив жахливі утиски проти церкви. Почалися  випробування. Через переслідування розпорошилися усі, крім апостолів. Однак Господь не просто так допускає ці гоніння, як випробування віри та вірності Йому, – це спонукало християн піти в ті місцевості, про які сказав їм Ісус. Таким чином, через випробування, часто жорстокі, Господь пробуджував до діяльності Своїх дітей. Рятуючись від утисків, учні стали проповідувати для греків та інших народностей.
Чи продовжує Ісус Христос сьогодні будувати Свою Церкву? Звичайно, і навіть у стані лаодикії (самодостатності і байдужості до долі неспасених) Господь не зупиняється, але кличе: “Будь же ревний і покайся!” (Об. 3:19). Люблячий Бог допускає випробування, щоб перевірити нашу вірність, щоб спонукати до ревності та покаяння.
Сьогодні пропонуємо віруючим порозмірковувати про те, яким є реальний стан християнства. Хочеться, щоб не тільки церква в загальному пробудилася, але кожен учень Христа пережив своєрідне потрясіння душі для зближення з любим Спасителем. Справді, життєві випробування можна вважати Божим університетом і нам не варто їх боятися. Бо попереду завжди йде Ісус Христос, Який бере на Себе основний тягар і по-батьківському захищає Своїх вибраних навіть під час природніх катаклізмів, як це трапилося після землетрусу в Гаїті з групою місіонерів, серед яких була наша землячка...

читати журнал онлайн