У таборі «Віфанія» села Дубечне з 22 червня по друге липня триває другий заїзд дітей, які приїхали з різних куточків України. Всіх прибуло 114 дітей і 20 лідерів, із них - сорок сиріт, деякі сироти, як мовиться, при живих батьках, позбавлених батьківського піклування.
Скажу, що це особливі діти, в котрих рани і рубці на серці, діти гніву, як пише апостол Павло в посланні до Ефесян 2:16. І з природи були дітьми гніву, тільки не Божого, а людського, гніву батьків і матерів, що в нетверезому стані виливали свій гнів на  рідних дітей.
Ці діти повинні були сприйняти ласку і любов від найближчих людей - тата і мами, натомість були відкинені ними. Світ для них став переверненим, добро стало злом, правда - неправдою, тато і мама стали символами зла і насильства, а чужі люди  стали друзями.

Хто переверне цей світ назад у дитячому серці? Щоб тато був рідним, мама була мила, а Бог був Любов’ю…   Звичайно, без повернення в сім’ю цього відновити майже не можливо. Хіба що з Божою допомогою.
Наша дружна табірна команда старається хоч на цей короткий час перебування у таборі подарувати цим хлопчикам і дівчаткам любов і радість, батьківську і материнську турботу, відчуття родинного затишку. Холодна погода на початку змусила дітей одягнутися не по- літньому, але любов зігріває і в прохолодну погоду.
Моліться за нас - ми потребуємо постійної молитовної підтримки, щоб табір був як сім’я і хоч якоюсь мірою міг повернути втрачене для цих дітей.
Ціль, яку ми ставимо, висока - показати і розказати дітям про Бога, посіяти в дитячих серцях віру в нашого Спасителя Ісуса Христа.
Ввечері біля вогнища чути спів, гомін і молитву дітей. З їхніх уст і сердець піднімаються високо в небо проникливі слова до Господа: 
Нехай святиться ім’я Твоє,
Нехай прийде царство Твоє,
Нехай буде воля Твоя.

Микола Крикота
24 червня 2010 р.